Стас Волязловський. Авторська книга «Як Slin tа Kalobik потоваришували». 2005. Текстиль, шиття, кулькова ручка, малюнок на тканині, тонування. Розміри невідомі
Опис роботи:
Авторський текст:
«1. Жила на світі стара жінка, опромінена променями неземного походження. Від цього в неї на тілі волос не тримався. Одного разу вирішила вона зпекти калобіка. Ото пече вона калобік, а волос не тримається та падає. Тільки вона зпекла калобік, аж раптом прилетіли володарі отих неземних променів, забрали її до НЛО, а що з нею далі було – невідомо. А Калобіка лишили, бо він їм зовні не сподобався, весь вкритий волоссям, та ще й в нього трапилася лупа та незворотні порушення конструкції. Через ці сумні факти він був відкинутий суспільством та несхожий на інших калобіків щокастих та рум’яних, до певного моменту зачіпасто-кмітливих, які віддавали перевагу хоча й короткому, та повному пригод життю.
- Цілими днями наш герой сидів під ялинкою та, як то кажуть, носу до соціуму не потикав. Лише інколи в ночі викочувався на галявину та довго зі смутком в очах дивився у небо на байдуже мерехтіння зірок.
Однієї такої ночі калобіка зустрів слін.
- На відміну від Калобіка, Слін був в усьому фізично розвинений та гарний, якщо не враховувати тієї обставини, що ті самі таємні володарі променів злочинно викрали в нього ліве яєчко.
- Після чого про Сліна інакше в лісі не казали: «Оно йде однояєчковий Слін!». Через це Слін дуже страждав та вважав за краще, як і Калобік, вести нічний спосіб життя. Страшенно волохатий, не дуже правильної форми, Калобік одразу ж нагадав Сліну втрачене ліве яєчко і Слін запропонував Калобіку приятелювати.
- «Калобіку! – сказав Слін. – Давай ти будеш моїм лівим яєчком, а я твоїм Сліном!» Калобік, який ніколи не мав друзів та давно мріяв про такого великого друга, одразу ж погодився.
Тим більше, що йому дуже сподобався величезний зморшкуватий хобот Сліна.
Довго не вагаючись, вони злилися в єдине ціле, жили разом довго та щасливо, та померли в один день».
У тексті збережена авторська граматика та орфографія.
Коментар дослідника:
Авторська книга – нетипова для Стаса Волязловського форма художньої практики. Автор втілює її у характерній для себе естетиці та матеріалах. Волязловський бере за основу старі ганчірки антикварних простирадл з шиттям. Декоративні вишиті елементи перетворює в ілюстративні фрагменти до літературної частини. Вона імпровізована та імітує жанр дитячої літератури. Текст доповнено символічними малюнками фантазійних героїв – Сліна та Калобіка, – а також зображеннями серпу й молота, зірок Давида й декоративними квітковими орнаментами.
Тривала робота з дітьми та підлітками у художній студії на ранніх етапах творчості сформували у художника характерну стилізованість та символічність візуальної й літературної частин художнього твору.
Література:
http://artukraine.com.ua/ukr/a/avtorskaya-kniga-kak-hudozhestvennyy-raritet-nonkonformizma/#.WkQNVd9l_Dd
