Павло Хайло

«Перегляд правил» — це ігрова модель самої гри. Гра в гру. У ній учасники (працівники нематеріальної праці) диктують глядачам правила ігор економічної тематики, запрошують глядачів ці правила обговорювати, але не змінюють. При цьому їхні власні дії у просторі підпорядковані правилам, які вони встановлюють один для одного.

Згода дотримуватися правил — базова умова успіху будь-якої гри. Власне, можливість обговорити правила і відрізняє простір гри від повсякденності, де умови вгадуються інтуїтивно і розчинені в процесах, а фактично, — винесені за межі зони обговорення. До того ж саме ігрова взаємодія стає одним з ключових алгоритмів залучення і мотивації в сучасних економічних і політичних реаліях. Гейміфікація розмиває кордони між грою і не-грою, перетворюючись з визвольної практики в ще один інструмент економічного підпорядкування.

Творці таких інструментів — працівники нематеріальної праці (рекламники, комунікаційники, айтішники і т.д.) або, за визначенням Франко Біфо Берарді, когнітаріат. У сучасній економіці від них вимагається виробництво творчого продукту, але такого, що не порушує статус кво. За межами видимості завжди залишається ряд умов, які не підлягають проблематизації. У підсумку, енергія і думки когнітарських працівників перенаправляються на створення нових елементів у вже заданих межах, виключаючи можливість використовувати знання для радикальної зміни ситуації.

У «Перегляді правил» учасники зважуються на експеримент — зіграти в самих себе, але відсторонених виставковим простором. Сам термін перформанс тут знаходить економічне звучання — він відсилає більше до продуктивності і ефективності, ніж до видовища. Для учасників все це одночасно і гра (можливість нового досвіду — позбавитися рутини іншої діяльності), і праця як елемент повсякденного робочого графіку, джерело доходу.