Ларіон Лозовий

У своїй практиці Ларіон Лозовий приділяє особливу увагу зв’язку мистецьких та історичних явищ. У роботі «Бурякова революція» він продовжує розробляти методологію художнього дослідження. Звертаючись до матеріалів, пов’язаних з революційними процесами 1917 року, він конструює архів уявної події. Задовго до більшовицького перевороту, Лютнева народно-демократична революція уособила сподівання мільйонів громадян. Втім, вже вона показала, як результат революційного діяння може привласнюватися силами, протилежними визвольному наміру. І показала приклади масового споживання революційного образу, що створювався на замовлення Тимчасового уряду, нової влади. Обслуговувати це замовлення мали мистецькі спільноти, які намагалися пристосуватись до змін. В цих умовах, художній авангард виявився залежним від волі політиків та великого капіталу, а критика – нейтралізованою контекстом, в якому вона поставала. Відтак, автор пропонує розгледіти в уявному конструкті «бурякової революції» обриси явищ, що визначають нашу добу, – культурної індустрії та політичного популізму. Зробити це можна, ознайомившись з рядом архівних об’єктів, змонтованих кінохронік та звуковим повідомленням, що слугує провідником по залу.