Алія Фарід
У своїх нових роботах Моніра Аль Кадірі досліджує наслідки нафтової промисловості для країн Перської затоки й непевність їхнього близького майбутнього. Художниця ставить питання: що лишиться на згадку про минущий паливний бум, коли він скінчиться?
Інсталяція в рамках Future Generation Art Prize об’єднує кілька творів: скульптуру «Імперська фарба», мініатюрні об’єкти «Диво 1, 2, 3» і найновіше відео «Пірнальник». У циклі «Диво» й відео «Пірнальник» Аль Кадірі звертається до історичної та культурної спадщини традиційного пірнання за перлами й торгових практик, які змела нафтова економіка. Художниця вирізьблює запчастини нафтового бура із природних перлин, створюючи між нафтою й перлами естетичний зв’язок, якого не існувало доти. Відео «Пірнальник» — у чомусь автобіографічне, адже дідусь Аль Кадірі працював співаком на кораблі, що збирав перлини. Використана у творі музика, синхронізована з рухами акторів, — традиційна пісня пірнальників. «Імперська фарба» — це об’єкт у формі гігантської мушлі, пофарбований у пурпурний. Конотації пурпурної фарби з часом мінялися. У нафтовій промисловості цей колір вважається нещасливим, але в давнину цей коштовний пігмент добували з тисяч мушель виду Murex, і він символізував владу імператорів і королів. Форма мушлі, що її щупальця простягаються в різних напрямках, символізує політичні й економічні амбіції промисловості корисних копалин.