Базель Аббас і Руанн Абу-Раме

Базель Аббас і Руанн Абу-Раме (нар.1983) працюють разом в рамках практик, основаних на звуці, зображенні, тексті, інсталяції та перформансі. Їхня практика, яка значною мірою покладається на дослідження, зосереджена на перетинах між перформативністю, формуванням політичних образів, тілом та віртуальністю. У всіх своїх роботах вони випробовують сучасний ландшафт, позначений, здається, вічною кризою та безкінечним «теперішнім часом», який формується політикою, основаною на бажанні і трагедії. В рамках своїх проектів вони відкопують, активують і винаходять випадкові наративи, фігури, жести і території в якості матеріалу для того, щоб наново вигадати можливості теперішнього часу. Їх підхід значною мірою полягає у зборі взірців як існуючих, так і власноруч вигаданих матеріалів у вигляді звуків, зображень, текстів, об’єктів і перетворенні їх разом на нові «сценарії». Результатом цього є практика, яка вивчає політичні, інтуїтивні, матеріальні можливості звуку, зображення, тексту та місцини, набуваючи форми мультимедійних інсталяцій та живих перформенсів з використанням звуків/зображень. Серед персональних виставок – Kunstverein Hamburg (Гамбург), Krannert Art Museum (Іллінойс), Alt Bomonti (Стамбул), ICA (Філадельфія), Центр сучасного мистецтва (Осло), Carroll/Fletcher (Лондон), Akademie Der Kuenste Der Welt (Кьольн), New Art Exchange (Ноттінгем) та Delfina Foundation (Лондон). Окремі групові виставки включають Kunstgebaude Stuttgart (Штуттгарт), Portikus (Франкфурт), The Mistake Room (Лос-Анджелес), SeMa Biennale (Сеул), Kunsthalle Wien (Відень), Музей сучасного мистецтва Варшави, ICA (Лондон), 12-ту Бієнале в Шарджі, 31-у Бієнале у Сан-Паулу; 10-ту Бієнале у Кванджу; 13-ту Бієнале у Стамбулі; 6-е Шоу в Єрусалимі; HomeWorks 5 (Бейрут); та Palestine c/o Venice в рамках 53-ї Бієнале у Венеції. Художники були науковими співробітниками Академії світового мистецтва у Кьольні у 2013 році і учасниками резиденції Delfina Foundation, Лондон, у 2009 році. Вони є володарями премії Бієнале у Шарджі 2015 року та премії Abraaj Prize 2016 року. Їх остання публікація «And Yet Amy Mask Is Powerful» випущена виданням Printed Matter у Нью-Йорку. Фільм Базеля Аббаса та Руанн Абу-Раме «Свідчи, о ясная зоре» пропонує нам розглянути, як знищення тіл переплітається зі знищенням зображень, і уявити умови, за яких ті можуть з’явитися знову. В основі твору — відео з камери спостереження, встановленої армією Ізраїлю. 19 березня 2014 року чотирнадцятирічний Юсуф Шавамре перетнув неподалік від Хеврона «роз’єднувальний мур», який звели ізраїльські військові. Він ішов збирати акуб — їстівну рослину, що вважається делікатесом у палестинській кухні: вона росте на великій висоті та квітне лише кілька днів. Коли він перетнув мур, його застрелили. Суд наказав військовим оприлюднити запис із камери, який зрештою потрапив до мережі (пізніше його стерли). «Свідчи, о ясная зоре» ґрунтується на фрагментованому сценарії-колажі онлайн-записів щоденного стирання тіл, землі й будівель, а також їхнього повернення в ритуалі й перформансі. Матеріал рухається й нашаровується, а густина зображень зростає з кожним новим рівнем, який закриває те, що було раніше, у безперервному свідченні і стиранні. Нагромадження й розвіювання свідчень повертає нам певні моменти, які ми могли пропустити як білий шум, але ми не можемо ані повернутись і придивитись уважніше, ані відвернутися від них. Незліченні тіла протидіють спробам їх стерти, з’являючись на вулицях, за посиланнями, у записах камер спостереження. Із широко заплющеними очима Вона зцілює його поцілунком, і він оживає. А якщо смерть прийде, ми хочемо, щоб вона була, як ти: Червонощока і схожа на морські хвилі. Вона зцілює його поцілунком, і він оживає Лише кохана збереже наші таємниці Із широко заплющеними очима Дай мені свою шаль, щоб я перев’язав рану, дай мені свою шаль Передай землі, що мене виростила: я люблю її Свідчи, о ясная зоре Якби ж гора поміж нами розсипалася прахом Дай мені свою шаль, щоб я перев’язав рану, дай мені свою шаль Земле солодкого пилу: навіть у вогнях твоїх — рай