Маргеріт Юмо (нар. 1986, Франція) живе і працює у Лондоні, Великобританія. Вона отримала ступінь магістра мистецтв у Королівському коледжі Мистецтв, Лондон, у 2011 році. Персональні виставки з її роботами проходили у Tate Britain, Лондон, Великобританія; Haus Konstruktiv, Цюріх, Швейцарія; Schinkel Pavillon, Берлін, Німеччина; Nottingham Contemporary, Великобританія; Palais de Tokyo, Париж, Франція; та C L E A R I N G, Нью-Йорк, США. Її роботи були представлені в рамках багатьох групових виставок, зокрема, у High Line, Нью-Йорк, США; Château de Versailles, Франція; Kunsthal Charlottenborg, Копенгаген, Данія; Serpentine Gallery, Лондон, Великобританія; Victoria and Albert Museum, Sculpture Gallery, Лондон, Великобританія; та FRAC Midi-Pyrénées, Тулуза, Франція. Персональна виставка Юмо «Birth Canal» проходить зараз у новому Музеї Нью-Йорка. У 2019 році її персональні виставки пройдуть у Museion in Bolzano, Італія, та у Kunstverein, Гамбург, Німеччина. Роботи Маргеріт Юмо входять до колекцій таких інституцій, як MoMA, Нью-Йорк, США; Tate Britain, Лондон, Великобританія; Aishti Foundation, Бейрут, Ливан; Zabludowicz Collection, Лондон, Великобританія; Modern Forms, Лондон, Великобританія. У своїх роботах Юмо інсценує перетинання великих відстаней у часі та просторі, переходи між тваринним та мінеральним і зіткнення особистих бажань з силами природи. Її творчість досліджує можливість комунікації між світами та засобами, завдяки яким знання формується за відсутності доказів чи через неможливість доступу до об’єкту дізнання. Юмо сплітає події у спекулятивні наративи, наділяючи таким чином невідомі, незримі, вимерлі форми життя здатністю виплеснутися у грандіозній величі. Поєднуючи протоісторію, окультну біологію та наукову фантастику у виставі, що спантеличує, її роботи воскрешають минуле, з’єднують підземне і підшкірне, водночас оновлюючи жанр пошуку відповідно до вимог інформаційної ери.
У своїй художній практиці Маргеріт Юмо звертається до різних галузей знань: від палеонтології та медіатеорії до біології, виробляючи підвалини для своїх міждисциплінарних робіт. У своїх творах художниця послідовно змішує наукові факти, теорії змови й художні спекуляції. Юмо розповідає про уявні події — скажімо, відродження вимерлих доісторичних видів чи появу потойбічних створінь.
Для Future Generation Art Prize Юмо підготувала проект, що говорить мовою археології майбутнього чи альтернативної історії. Він продовжує розвивати теми, до яких Юмо звернулася минулого року на персональній музейній виставці «Пологові шляхи» у США. Художниця і далі втілює амбітні задуми, вперше у своїй практиці поєднавши звук із графікою, аби виявити зв’язки між минулим і майбутнім, між небом і землею. Поєднання візуальних і звукових відчуттів у творі генерує нове знання і змінює вектор розуміння світу.