Ріндон Джонсон

Інсталяція розгортається навколо науково-фантастичного роману «Гуркіт», написаного Ріндоном Джонсоном у співпраці з письменницею Діаною Гамільтон. У романі декларуються ідеї відкритості кругозору, варіативності мислення й протистояння владним структурам, що найчастіше побудовані на дуалізмі й протиставленнях. Художня практика Ріндона Джонсона тісно пов’язана з письменництвом, яке він масштабує у просторові інсталяції, що містять різноманітні елементи або медіа.

У тексті Джонсон й Гамільтон ставлять під сумнів усталений погляд на людські стосунки, ієрархічні структури, репродуктивні функції й контроль за видобутком природних ресурсів. Вони підкреслюють малопомітні, проте ключові відмінності між людьми й персонажами роману «Гуркіт». Від початку написання тексту було вирішено, що у книжці не буде відмінностей у гендері, не відбуватимуться військові конфлікти, не буде голоду й фізичного насилля.

Сюжет починає розгортатись у той момент, коли головні герої дізнаються, що мешканці їхньої планети були безсмертними, допоки у них не забрали певні знання. З п’яти персонажів у виставковому просторі присутній лише один — скляр Сіма. Сон Сіми представлений у вигляді масштабного вітража райдужної хмари. Цей візуальний досвід підштовхнув героїв роману до усвідомлення, що в одному промені світла існують всі кольори одночасно. Це усвідомлення стає поглядом крізь інклюзію та різноманіття.

На LED-екрані — затока Джафір, фрагмент ландшафту планети, описаної у книзі. Глядачі й глядачки можуть спостерігати за змінами світла над затокою крізь дерева, коли три планети рухаються небом протягом дня та ночі. Згодом буде створено відеогру, засновану на романі «Гуркіт».