Юрій Лейдерман, 1993, Бернард Казоні, інсталяція
Опис роботи:
Велика трибуна, зведена в центрі залу, була намальована на 110 пронумерованих квадратах. На паркані була прикріплена табличка з текстом: “Мудрий Бернард Казоні все добре порахував. Коли Бокал сказав йому: “Бий ліворуч”, він бив ліворуч; коли Бокал сказав йому: “Іди в центр”, він пішов до центру. Коли Бокал сказав йому: “Копай дірку”, він її зламав. Крім того, на тротуарі для ілюстрації цієї неясної історії було розміщено ряд інших предметів: ворота, куля, стіл з перевернутим, як під час сеансу спіритуаліста, келих, розбите скло та яма від землі. Потім я пішов до сусідньої школи і попросив близько 60 (кількість виставкових днів) фінських хлопчиків (випадок був у Гельсінкі) написати мені кілька чотирьох чисел від 1 до 110 кожне. Отримані набори номерів визначали розміщення предметів на підлозі в певний день виставки: скажімо, стіл зі склом мав стояти в квадраті 10, знак із текстом у квадраті 28, розбите скло в квадраті 80, і футбольний м’яч у квадраті 102. Таким чином, кожен день розташування предметів було різним: розбита і ціла склянка описувала химерні петлі один навколо одного, м’яч потім котив ворота, потім, навпаки, опинявся під столом, і все це провокувало різні версії щодо того, що насправді відбувалося у дворі.
Однак все це стосувалося тільки “мобільних” об’єктів, оскільки крім них були ще дві “нерухомі” брами і яма з землею. Отже, час від часу траплялися комбінації чисел, яких було неможливо досягти: м’яч мав би перейти на поле 63, вже зайняте ямою із землею. Того дня на подвір’ї все було так само, як і раніше, але з двору випускали одну мишку (насправді це був щур). Під курганом було 10 ящиків, у кожному з яких містилася одна особина, так що кілька ящиків пустували, а всі їхні мешканці були вільні до закінчення виставки.
Коментар дослідника:
Бернар Казоні – французький футболіст.
