укр
eng

Остання новина

4 липня

Леся Васильченко отримала Головну премію PinchukArtCentre 2025

Катерина Алійник та Євген Коршунов нагороджені Спеціальними преміями, Євген Коршунов також здобув Приз громадськості


Церемонію нагородження Премії PinchukArtCentre 2025 відкрив артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф, оголосивши хвилину мовчання на вшанування пам’яті всіх, хто загинув у цій війні.

Всі новини

Премія PinchukArtCentre 2025

Переможці

Леся Васильченко здобула Головну премію восьмого конкурсу Премії PinchukArtCentre — загальнонаціональної премії для українських художників і художниць віком до 35 років. Васильченко отримала 400 000 грн й автоматично увійшла до списку номінантів і номінанток міжнародної премії Future Generation Art Prize — світової премії в галузі сучасного мистецтва. Під час церемонії нагородження художниця оголосила, що спрямує всю суму премії на благодійні внески на допомогу армії.

Катерина Алійник отримала першу Спеціальну премію. Євген Коршунов нагороджений другою Спеціальною премією. Крім грошової винагороди в розмірі 100 000 грн кожному, лауреати також отримають фінансову підтримку на стажування, навчання, резиденції або створення нових проєктів.

Євген Коршунов також здобув Приз громадськості в розмірі 40 000 грн. Переможця цієї номінації було визначено за результатами голосування відвідувачів та відвідувачок виставки у PinchukArtCentre.

Нагороджуючи Лесю Васильченко, володарку Головної премії PinchukArtCentre 2025, журі наголосило:

Ця робота вражає фізично і водночас є глибоко поетичною. У роботі Васильченко українське небо постає як простір туги, травми та надії.

Небо — колись простір свободи — перетворюється на тло для катастроф, але водночас і на простір пам’яті та споглядання. Через поетичне редагування та відчуття ритму мисткиня розповідає про світ, що змінюється на наших очах з 1918 року й донині — не через жорстокі о́брази, а через їхню відсутність, через тишу, через світло й тінь.

У творі ненав’язливо порушуються актуальні питання щодо авторства, майбутнього та алгоритмічної побудови історичного наративу. Журі особливо вразила концептуальна чіткість, технологічна вишуканість і глибокий емоційний резонанс інсталяції, що надає споглядальну, але водночас нагальну реакцію на історичний розрив, поєднуючи інтимність із масштабом, людське з планетарним».

Леся Васильченко Ніч без тінів і світло без проміння хвиль, 2022–2025

Леся Васильченко
Ніч без тінів і світло без проміння хвиль, 2022–2025
Taхіонесс, 2022
відео, 8’00’’
футажі з архівів, фото, YouTube, CCTV, зйомки дронами, вирізки з новин
Надано художницею
Леся Васильченко
Ніч без тінів і світло без проміння хвиль, 2022–2025
Ніч, 2025
відео 
футажі з Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного та сімейних архівів художниці, фото, YouTube, CCTV, зйомки дронами, вирізки з новин, відеозаписи з фронту, надані Юрієм Тимошенком
Надано художницею 
Створено за підтримки PinchukArtCentre

Під час нагородження Катерини Алійник, яка отримала першу Спеціальну премію, члени журі заявили:

«Катерина Алійник здобуває Першу спеціальну премію за роботу, що є глибоко зворушливим емоційним свідченням, у якому живопис стає інструментом пам’яті, жалоби й опору. Художниця, народжена в Луганську, звертається до втрати дому як до недосяжного пейзажу, сповненого моторошної інтимності: дикі кабани, густі хмари, комахи та шелест коріння дерев — кожна сцена передана з такою точністю та ледь відчутним неспокоєм, що глядач почувається непроханим свідком.

Створюючи візуальну мову ніжності у стані напруги, Алійник формулює тиху, але радикальну ідею: пошук зв’язку залишається актуальним навіть у найбільш нестабільних середовищах».

Катерина Алійник
Травинки зі сталевими лезами, 2022–2025
Він помер від старості, 2024
Мрія здійснилася!, 2024
У них ще все життя попереду!, 2024
Свобода — це ще одне слово, яке означає, що нічого втрачати, 2024
олія на полотні
Надано художницею
Створено за підтримки PinchukArtCentre

Коментуючи роботи лауреата другої Спеціальної премії та Призу громадськості Євгена Коршунова, члени журі зауважили: 

«Євген Коршунов здобуває другу Спеціальну премію за роботу, що є унікальним свідченням повсякденного військового життя зсередини. Його малюнки й оповіді роблять анонімну постать солдата видимою, показують його як індивіда, як особистість. Крізь чоловічий погляд роботи розкривають ніжність, через яку проявляються мовчазні жести турботи під тиском воєнних навчань — і той тихий життєвий простір, у якому може оселитися мистецтво в тіні війни.

Журі вражене здатністю художника творити й залишатися митцем попри те, що він став солдатом. Щиро та з гумором Коршунов описує людство й людяність у складних умовах. Його робота засвідчує трансформацію чоловіків — їхніх тіл, цілей і функцій».

 Євген Коршунов Пил зцілює, 2025

Євген Коршунов
Пил зцілює, 2025
дерев'яні балки та дошки, поліетилен, світлодіодні лампи, піч-буржуйка, земля, радіоприймач, аудіокомпозиції «Тристан» та «Триптих митарства» Терехова Артема (позивний Ерудит), пластикова пляшка з водою «Прозора», олівець і ручка на папері
Надано художником
Створено за підтримки PinchukArtCentre

 


Номінант_ки

  • Михайло Алексеєнко (34, Київ)
  • Катерина Алійник (25, Київ/Луганськ)
  • Юрій Болса (27, Червоноград)
  • Леся Васильченко (34, Київ/Осло)
  • Василь Дмитрик (32, Івано-Франківськ/Одеса)
  • Юрій Єфанов (34, Гурзуф)
  • Євген Коршунов (35, Бровари/Київ)
  • Катерина Лисовенко (34, Київ/Відень)
  • Кристина Мельник (30, Київ/Мелітополь)
  • Дар'я Молокоєдов (22, Краматорськ/Київ)
  • Владислав Плісецький (25, Київ)
  • Андрій Рачинський (34, Харків)
  • Антон Саєнко (34, Суми/Київ)
  • Женя Степаненко (28, Київ/Берлін)
  • Василь Ткаченко (Лях) (29, Маріуполь)
  • Ілля Тодуркін (23, Маріуполь/Київ)
  • Тамара Турлюн (29, Дніпро/Київ)
  • Максим Ходак (23, Відень/Київ/Біла Церква)
  • Антон Шебетко (34, Київ/Амстердам)
  • Назва змінна / Variable name (Валерія Карпань (Київ) та Марина Мариніченко (Київ/Запоріжжя))

Спеціальною відзнакою поза конкурсом буде вшановано пам'ять Вероніки Кожушко — художниці з Харкова, яка подала заявку на участь у Премії PinchukArtCentre, але трагічно загинула 30 серпня внаслідок російського ракетного удару по цивільній інфраструктурі міста.

 


Журі

  • Каріна Бакетц — кураторка та письменниця, кураторка Portikus, Франкфурт;
  • Бйорн Гельдхоф — артдиректор PinchukArtCentre;
  • Алевтина Кахідзе — художниця, лауреатка Премії Казимира Малевича (2008) та премії «Жінки в мистецтві» (2023);
  • Леся Хоменко — художниця, співзасновниця та учасниця групи Р. Е. П. та кураторської групи Худрада;
  • Марта Чиж — мистецтвознавиця, незалежна кураторка, критикиня, кураторка Польського павільйону на 60-й Венеційській бієнале (2024).

Відбіркова комісія

До складу відбіркової комісії Премії PinchukArtCentre 2025 входили: 

  • Жанна Кадирова — художниця, лауреатка Премії PinchukArtCentre (2013), володарка Спеціальної премії Future Generation Art Prize (2014);
  • Божена Пеленська — культурна менеджерка та програмно-виконавча директорка Jam Factory Art Center;
  • Катерина Семенюк — кураторка та культурна менеджерка, співзасновниця платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво;
  • Сергій Климко — куратор, артменеджер, дослідник, співорганізатор та виконавчий директор Київської бієнале;
  • Олександра Погребняк — кураторка PinchukArtCentre.

Партнерські платформи

Премію PinchukArtCentre 2025 році підтримали партнерські платформи, що представляють різні регіони України:

  • Галерея «Артсвiт», Дніпро
  • Симпозіум «Бірючий»
  • Центр сучасного мистецтва Івано-Франківська
  • Галерея «ЦЕ», Львів
  • Jam Factory Art Center, Львів
  • Львівський муніципальний мистецький центр
  • Школа концептуальної та арт фотографії MYPH, Миколаїв
  • Одеський національний художній музей
  • Музей сучасного мистецтва Одеси
  • Симпозіум «Простір покордоння»
  • Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC
  • ЄрміловЦентр, Харків
  • Хмельницький обласний художній музей
  • Музей сучасного мистецтва Херсон
  • ГО Лабораторія актуальної творчості
  • Платформа MY ART, Миколаїв

Фото

Виставка 20 номінанток і номінантів Премії PinchukArtCentre 2025